1-а СамуїловаРозділ 29 |
|
1 |
|
2 А филистимські князі перехо́дили за сотнями та за тисячами, Давид же та люди його ішли накінці́ ра́зом з Ахішем. |
|
3 І казали филисти́мські князі́: „Що́ це за євреї?“ А Ахі́ш відказав филистимським князя́м: „Таж це Давид, раб Саула, Ізраїлевого царя, що був зо мною певний час, чи то роки, а я не знайшов у ньому нічого злого від дня його прихо́ду аж до дня цього.“ |
|
4 І гнівалися на нього филистимські князі́. І сказали йому филистимські князі: „Заверни того́ чоловіка, і нехай він ве́рнеться до свого місця, де ти призна́чив йому, і нехай він не йде з нами на війну, і не стане нам противником на війні. І чим він може подо́батися своєму панові? Хіба головами цих людей? |
|
5 Чи ж це не той Давид, що про нього співали в танцях, говорячи: „Саул повбивав свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!“ |
|
6 І покликав Ахіш Давида, і сказав до нього: „Як живий Господь, — ти правдивий, і в моїх оча́х добрий твій вихід та вхід твій зо мною в табо́рі, бо я не знайшов у тобі зла від дня прихо́ду твого до мене аж до цього дня. Та в оча́х князі́в ти не добрий. |
|
7 А тепер вернися та йди в мирі, і не зробиш зла в оча́х филистимських князів“. |
|
8 А Давид сказав до Ахіша: „Що́ ж зробив я? І що́ ти знайшов у своєму рабові від дня, коли став я перед твоїм обли́ччям, аж до цього дня, що я не ви́йду й не буду воювати з ворогами мого пана, царя?“ |
|
9 І відповів Ахіш і сказав до Давида: „Знаю я, що ти добрий в оча́х моїх, немов Ангол Божий. Та филистимські князі сказали: Нехай не йде він із нами на війну́! |
|
10 А тепер устань рано вранці ти та раби пана твого, що прийшли з тобою. І повставайте рано вранці, і як вам розсвіне́, ідіть!“ |
|
11 І встав рано вранці Давид та люди його, щоб піти ра́нком і вернутися до филистимського кра́ю. А филисти́мляни пішли до Ізраїля. |
Первая книга царствГлава 29 |
|
1 |
|
2 Предводители филистимлян выступали во главе своих сотен и тысяч, а Давид со своими людьми шел позади, следуя за Ахишем. |
|
3 Филистимские князья стали спрашивать: «Что это за евреи?» «Это Давид, бывший слуга Саула, царя израильского! — ответил Ахиш князьям филистимским. — Он со мной уже более года, и с тех пор, как он ушел от Саула, и поныне я не заметил за ним ничего худого». |
|
4 Но филистимские князья негодовали и говорили ему: «Отошли этого человека, пусть возвращается к себе, в то селение, которое ты отвел ему. Незачем ему идти с нами на войну, а не то в битве он переметнется от нас — за жизни наших людей купит примирение со своим владыкой! |
|
5 Разве это не тот самый Давид, о котором распевали в хороводах: |
|
6 |
|
7 Так что возвращайся, иди с миром, чтобы не раздражать филистимских правителей». |
|
8 Давид ответил Ахишу: «Что я сделал, в чем уличил ты слугу твоего с того дня, когда я пришел, и поныне, что мне нельзя идти на войну с врагами владыки моего, царя?» |
|
9 Ахиш сказал в ответ Давиду: «Конечно, для меня ты хорош, как ангел Божий, но филистимские правители говорят: „Незачем ему идти с нами на войну!“ |
|
10 Так что завтра поднимайтесь как можно раньше — ты и слуги твоего владыки, пришедшие с тобой, вставайте, едва забрезжит рассвет, и отправляйтесь в путь». |
|
11 Рано утром Давид со своими людьми ушел обратно в филистимскую землю, а филистимляне направились к Изреэлю. |
1-а СамуїловаРозділ 29 |
Первая книга царствГлава 29 |
|
1 |
1 |
|
2 А филистимські князі перехо́дили за сотнями та за тисячами, Давид же та люди його ішли накінці́ ра́зом з Ахішем. |
2 Предводители филистимлян выступали во главе своих сотен и тысяч, а Давид со своими людьми шел позади, следуя за Ахишем. |
|
3 І казали филисти́мські князі́: „Що́ це за євреї?“ А Ахі́ш відказав филистимським князя́м: „Таж це Давид, раб Саула, Ізраїлевого царя, що був зо мною певний час, чи то роки, а я не знайшов у ньому нічого злого від дня його прихо́ду аж до дня цього.“ |
3 Филистимские князья стали спрашивать: «Что это за евреи?» «Это Давид, бывший слуга Саула, царя израильского! — ответил Ахиш князьям филистимским. — Он со мной уже более года, и с тех пор, как он ушел от Саула, и поныне я не заметил за ним ничего худого». |
|
4 І гнівалися на нього филистимські князі́. І сказали йому филистимські князі: „Заверни того́ чоловіка, і нехай він ве́рнеться до свого місця, де ти призна́чив йому, і нехай він не йде з нами на війну, і не стане нам противником на війні. І чим він може подо́батися своєму панові? Хіба головами цих людей? |
4 Но филистимские князья негодовали и говорили ему: «Отошли этого человека, пусть возвращается к себе, в то селение, которое ты отвел ему. Незачем ему идти с нами на войну, а не то в битве он переметнется от нас — за жизни наших людей купит примирение со своим владыкой! |
|
5 Чи ж це не той Давид, що про нього співали в танцях, говорячи: „Саул повбивав свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!“ |
5 Разве это не тот самый Давид, о котором распевали в хороводах: |
|
6 І покликав Ахіш Давида, і сказав до нього: „Як живий Господь, — ти правдивий, і в моїх оча́х добрий твій вихід та вхід твій зо мною в табо́рі, бо я не знайшов у тобі зла від дня прихо́ду твого до мене аж до цього дня. Та в оча́х князі́в ти не добрий. |
6 |
|
7 А тепер вернися та йди в мирі, і не зробиш зла в оча́х филистимських князів“. |
7 Так что возвращайся, иди с миром, чтобы не раздражать филистимских правителей». |
|
8 А Давид сказав до Ахіша: „Що́ ж зробив я? І що́ ти знайшов у своєму рабові від дня, коли став я перед твоїм обли́ччям, аж до цього дня, що я не ви́йду й не буду воювати з ворогами мого пана, царя?“ |
8 Давид ответил Ахишу: «Что я сделал, в чем уличил ты слугу твоего с того дня, когда я пришел, и поныне, что мне нельзя идти на войну с врагами владыки моего, царя?» |
|
9 І відповів Ахіш і сказав до Давида: „Знаю я, що ти добрий в оча́х моїх, немов Ангол Божий. Та филистимські князі сказали: Нехай не йде він із нами на війну́! |
9 Ахиш сказал в ответ Давиду: «Конечно, для меня ты хорош, как ангел Божий, но филистимские правители говорят: „Незачем ему идти с нами на войну!“ |
|
10 А тепер устань рано вранці ти та раби пана твого, що прийшли з тобою. І повставайте рано вранці, і як вам розсвіне́, ідіть!“ |
10 Так что завтра поднимайтесь как можно раньше — ты и слуги твоего владыки, пришедшие с тобой, вставайте, едва забрезжит рассвет, и отправляйтесь в путь». |
|
11 І встав рано вранці Давид та люди його, щоб піти ра́нком і вернутися до филистимського кра́ю. А филисти́мляни пішли до Ізраїля. |
11 Рано утром Давид со своими людьми ушел обратно в филистимскую землю, а филистимляне направились к Изреэлю. |